Оштукатурювання (тинькування) стін і стелі — важливий та найбільш тривалий комплекс підготовчих робіт, який проводиться перед нанесенням фінішного покриття. Мета штукатурних робіт — забезпечення міцності, довговічності, екологічної чистоти основи під оздоблення та мінімального навантаження на стіни.
Що мається на увазі під штукатурними роботами?
Штукатурка стін є вирівнювальним і захисним шаром затверділого будівельного розчину.
Штукатурні роботи містять кілька послідовних дій:
- підготовку поверхні;
- монтаж штукатурної сітки;
- нанесення та вирівнювання штукатурного шару;
- фінальне загладжування поверхонь.
Оштукатурювання проводиться як на зовнішніх, так і на внутрішніх поверхнях будівельних споруд.
Основні різновиди та характеристики штукатурки
В основі штукатурки може бути цемент, гіпс, вапно. Вводяться і додаткові компоненти, що надають їй характерних властивостей, наприклад, водостійкість і звукоізоляцію.
1. Цементна
Штукатурка на цементній основі є міцною сумішшю, яка розрахована на зовнішні і внутрішні роботи в якості стартового або декоративного покриття. Підходить для облицювання фасадів будівель.
Переваги цементної штукатурки:
- висока міцність;
- водо- та морозостійкість;
- надійне зчеплення з різними видами основ — бетоном, цеглою, а також з блочними стінами (з піноблоку, газобетону та інших матеріалів).
Недоліками цього виду виступають значна вага поряд із недостатньою гнучкістю, внаслідок чого згодом таке покриття починає розтріскуватися. А невелика паропроникність може призвести до появи конденсату всередині оштукатурених стін будівлі.
Цих мінусів позбавлені універсальні цементно-вапняні штукатурки, що мають більшу пластичність. Для деяких штукатурних робіт вони підходять краще.
2. Гіпсова
Для проведення внутрішніх штукатурних робіт найчастіше використовується варіант на основі гіпсу. Така штукатурка створює ідеально рівне та гладке покриття, яке завдяки своїй екологічності підходить практично для будь-якого приміщення. Однак через схильність до розмокання не рекомендується покривати гіпсовою штукатуркою стіни та стелі у приміщеннях з підвищеною вологістю.
Основні плюси цього виду штукатурки:
- естетична привабливість;
- тепле, повітропроникне та комфортне оздоблення внутрішнього простору приміщення;
- швидке та легке схоплювання з поверхнею.
Єдиний недолік — обмежена можливість застосування, пов’язана зі схильністю гіпсу до розмокання при частому та тривалому контакті з водою.
3. Вапняна
Ще один популярний вид цього матеріалу — штукатурка на основі вапна. Такий розчин прийнято використовувати для вирівнювання поверхонь усередині приміщення та виконання зовнішнього оздоблення.
Завдяки своїй екологічній безпеці вапняна штукатурка найчастіше застосовується при ремонті в житлових приміщеннях. У її складі — гашене вапно та річковий пісок із дрібними чи великими фракціями. Матеріал, що містить великофракційний пісок, використовується для виконання чорнових штукатурних робіт, а дрібнофракційний — для фінішного оздоблення.
Залежно від добавок у складі, вапняна штукатурка застосовується для різних цілей:
- вапняно-глиняна — для покриття кам’яних та дерев’яних стін, а також печей;
- вапняно-гіпсова — для чорнового та фінішного оздоблення всередині приміщень;
- вапняно-цементна — для зовнішнього оздоблення фасадів будівель.
Серед переваг вапняної штукатурки називають:
- високу адгезію практично з будь-якими поверхнями (кам’яними, бетонними, дерев’яними та ін.);
- гарну теплоізоляцію;
- паропроникність;
- пластичність;
- мінімальну теплопровідність та стійкість до низьких температур;
- легке нанесення;
- невисоку вартість.
Недоліки також є, але вони незначні:
Тривале затвердіння. Це призводить до уповільнення виконання штукатурних робіт, оскільки потрібно наносити менш як три шари матеріалу.
Другим недоліком можна назвати меншу міцність порівняно з іншими штукатурками.
4. Декоративна
Декоративна штукатурка — один із найулюбленіших матеріалів у дизайнерів. З ним постійно експериментують, знаходячи нові, свіжі та нетривіальні рішення.
На відміну від традиційної, декоративна штукатурка має різноманітніший склад. Крім основної в’язкої речовини, тут є спеціальні компоненти, призначені для створення візуальних ефектів.
Декоративні штукатурки розрізняються за складом та фактурою:
- Мінеральні, створені на основі вапна або цементу. Вони мають пористу структуру, яка забезпечує хорошу тепло- та шумоізоляцію. Екологічно безпечні штукатурки використовуються як для зовнішніх, так і для внутрішніх оздоблень. Легко наносяться та швидко схоплюються.
- Акрилові. В основі є синтетичні акрилові смоли. Матеріал має високу пластичність і стійкість до деформацій, а також до кліматичних явищ. Отримане покриття легко миється та надійно служить до 25 років. Але має й недоліки — невисоку паропроникність та схильність до займання.
- Силіконові. Приготовлені на основі силіконових смол, що виконують функції сполучного компонента. Цей універсальний різновид декоративної штукатурки відрізняється довговічністю та надійністю. Застосовується для внутрішнього та зовнішнього оздоблення, демонструє брудовідштовхувальні властивості, стійкість до опадів та інших кліматичних явищ.
- Силікатні. У складі є деяка кількість силікатного скла. Завдяки високій міцності та зносостійкості вони застосовуються для штукатурних робіт із зовнішнього оздоблення фасадів будівель. Таке покриття відмінно відштовхує різні забруднення та протистоїть несприятливому кліматичному впливу.
- Фактурні. Містять низку спеціальних добавок — кам’яної (гранітної або мармурової) крихти, частинок деревини, лляних волокон тощо. Залежно від розміру додаткового компонента регулюється форма та глибина фактури. Завдяки цьому створюються такі ефекти, як «теразит», «короїд», «баранчик» та інші. За допомогою фактурної декоративної штукатурки легко маскуються будь-які дефекти та нерівності поверхонь.
- Структурні. Дуже пластичні та тонкі. Використовуються для створення гарних мистецьких композицій, складних у виконанні. Це дрібнозернисті штукатурки, у складі яких містяться дрібні кварцові та мінеральні наповнювачі.
Окремим видом є венеціанська штукатурка. Її використовують для дорогих і розкішних оздоблень. Як наповнювач застосовується натуральний мармур. Матеріал наноситься на поверхню кількома шарами, ретельно шліфується та покривається восковим засобом із захисними властивостями.
Штукатурні роботи — важливий етап ремонту, від якого залежить якість фасаду та внутрішнього оздоблення. Знаючи особливості всіх видів штукатурки, можна самостійно впоратися з простим оштукатурюванням. Більш складні та тривалі роботи варто довірити фахівцям.
