Керамограніт — серед найбільш популярних матеріалів для оздоблення підлоги в житлових і комерційних приміщеннях. Він упевнено конкурує з натуральним каменем, плиткою, ламінатом за зносостійкістю. Міцність керамограніту вражає: при дотриманні технології укладання цей матеріал завтовшки всього 3 мм за міцністю не поступається 30-міліметровому кахлю. А стандартний керамограніт завтовшки 8,6 мм здатний витримувати тиск до 200 кг на 1 кв. см поверхні. У статті розберемо, з чого складається плита, чим вона відрізняється від інших покриттів, у чому плюси та мінуси, і як вибрати керамограніт на підлогу.
Що являє собою керамограніт
Керамограніт — це штучний матеріал. Назвали його так через міцність, щільність і візуальну схожість з природним каменем. Серед його компонентів нема натурального граніту. Керамограніт виготовляють із суміші двох видів глини високої якості, кварцового піску, плавнів та мінеральних пігментів. Усі складники ретельно подрібнюються, пресуються та обпалюються при 1200-1300°C. В результаті виходить однорідний за структурою, дуже щільний і твердий матеріал.
Характеристики:
- висока міцність на вигин та стиск;
- стійкість до стирання;
- мінімальне водопоглинання (до 0,5%);
- морозостійкість;
- несприйнятливість до хімічних реагентів;
- широкий вибір текстур.
Застосування
Уперше керамограніт з’явився в Італії в 1980-х роках. Розробники прагнули створити міцне, стійке до зношування покриття для громадських просторів. Сьогодні керамограніт завдяки вологостійкості застосовується для оформлення підлог та інших поверхонь:
- у громадських місцях із великою прохідністю людей;
- у ванних кімнатах і на кухнях;
- на фасадах будівель;
- на терасах, балконах та вуличних сходах.
Текстура та зовнішній вигляд
Керамограніт буває різним як на дотик, так і зовні. Все залежить від методу обробки:
- Полірований — гладкий і холодний, нагадує мармур. Слизький, особливо у вологому стані.
- Матовий — трохи шорсткий, тепліший на дотик. Не ковзає, підходить для підлог у житлових зонах.
- Структурований (технічний або рельєфний) — з вираженою текстурою, може імітувати камінь, дерево, бетон.
- Сатинований — гладкий, але без глянцю. М’який на дотик, ніби трохи покритий воском.
Керамограніт здатний імітувати практично будь-який матеріал. Поверхня може бути глянсовою, матовою, рельєфною або зістареною. Матеріал візуально не поступається натуральним покриттям, але позбавлений їхніх недоліків: він не вицвітає, не боїться вологи і не вбирає бруд.
Плюси керамограніту як покриття для підлоги
Композитному матеріалу властиві значні переваги. Розглянемо головні плюси керамограніту:
- Висока міцність та зносостійкість. Витримує серйозні механічні навантаження, не тріскається і не стирається з часом.
- Довговічність. Термін служби може перевищувати 25 років без втрати зовнішнього вигляду.
- Стійкість до вологи. Практично не вбирає воду, тому підходить для ванних кімнат, кухонь та відкритих терас.
- Простий догляд. Легко миється, не вимагає спеціальних засобів для чищення.
- Вогнетривкість і хімічна стійкість. Не горить, не виділяє шкідливі речовини при нагріванні.
- Підходить для теплої підлоги. Відмінно проводить тепло та не деформується.
- Екологічність. Виготовляється із натуральних компонентів без токсичних добавок.
- Асортимент дизайнерських рішень. Імітація будь-якого матеріалу — дерева, каменю, бетону, металу тощо.
Чи є мінуси
Важливо при виборі матеріалу враховувати і мінуси керамограніту:
- Холодна поверхня. Погано утримує тепло. Якщо не передбачити теплу підлогу, ходити по такому покриттю неприємно.
- Твердість і жорсткість. Падіння посуду майже завжди закінчується розбиттям. Тривале стояння на такій підлозі може втомлювати.
- Складність монтажу. Плитка важка, укладається на ідеально рівну основу і потребує професійного підходу.
- Слизька поверхня (залежно від текстури). Полірований керамограніт дуже слизький. Для підлоги рекомендується матова або протиковзна фактура.
- Ціна та витрати на укладання. Вартість хорошого керамограніту вища за звичайну плитку. Збільшуються витрати на доставку, роботу майстрів та посилений клей.
- Складність заміни. Якщо плитка пошкоджена, замінити її дуже важко.
Ці мінуси не є критичними, але їх потрібно враховувати при виборі покриття.
Як вибрати керамограніт для підлоги
При виборі керамограніту важливо враховувати як технічні характеристики, так і умови експлуатації. Розглянемо основні критерії.
Зносостійкість (PEI)
Для підлоги підбирається плитка з класом PEI не нижче III (для житлових приміщень) та IV-V (для громадських зон). Чим вище клас, тим краще матеріал переносить стирання.
Протиковзкі властивості (клас R)
Залежно від призначення враховуйте цей параметр:
- Для ванних, кухонь та терас вибирайте плитку з поверхнею R10-R12.
- Для сухих житлових приміщень (вітальня, спальня) підійде R9.
Товщина плитки
Стандартна товщина — 8-10 мм. На комерційних об’єктах може використовуватися товстіший варіант (до 12 мм).
Формат
Крупноформатні плити мають ефектний вигляд, але вимагають ідеально рівної основи. Дрібний формат простіший у монтажі.
Тип поверхні
- Матова — універсальна, практична, не ковзає.
- Полірована — ошатна, але слизька.
- Рельєфна (структурована) — краще для вулиці та вологих зон.
- Лапатована (напівполірована) — компроміс між матовою та глянсовою.
Колекція
Навіть у рамках однієї колекції плитка може відрізнятися за розміром та відтінком. Переконуйтесь, що упаковки мають однаковий калібр (розмір) та тон (колірна партія).
Дизайнерські варіанти
Керамограніт може імітувати дерево, камінь, мармур, бетон, метал. Вибирайте текстуру та колір відповідно до інтер’єру.
Виробник
Краще віддавати перевагу перевіреним брендам. Обов’язково переглядайте плитку з кожної коробки перед укладанням.
Керамограніт у ванній, кухні, коридорі
Пропонуємо кілька порад щодо підбору керамограніту для різних приміщень.
- Ванна кімната: поверхня матова або рельєфна (R10 та вище), середній формат.
- Кухня: зносостійкість PEI IV, поверхня матова або лапатована, імітація каменю чи бетону.
- Коридор/передпокій: зносостійкість PEI IV-V, поверхня шорстка, теплі нейтральні кольори.
- Балкон/тераса: обов’язкова морозостійкість, поверхня рельєфна (R11-R12), стійкість до УФ-випромінювання.
